квіт
Верховна Рада України прийняла в третьому читанні і в цілому Закон “Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті”. Цього Закону, без перебільшень, чекали тисячі громадян України, які свого часу взяли валютну позику в банках та інших фінансових установах. Щодо прийняття цього Закону велись досить жваві дискусії, що й призвело до досить непередбачуваного стану напередодні його прийняття. Разом з тим, хоча й практично мінімальною кількістю голосів, за Закон було проголосовано. Що ж обіцяє даний Закон українським позичальникам?
По-перше, слід наголосити, що даний Закон регулює відносини між кредиторами, а саме - банками та іншими фінансовими установами, з одного боку, та позичальниками - фізичними особами-резидентами України, з другого, які мають невиконані зобов’язання в іноземній валюті перед кредиторами за договором споживчого кредиту. Отже, мова йде про фізичних осіб, які отримали валютні кредити для задоволення особистих потреб. Ми зумисно підкреслюємо ці три основоположні складові: суб’єкт, предмет та цільове призначення: громадяни, валюта та задоволення особистих потреб (придбання житла, земельних ділянок, транспортних засобів тощо). Враховуючи специфіку нинішнього стану банківського сектору та важкість прийняття Закону, ми можемо припустити з високою долею ймовірності ситуацію, коли співробітники банків будуть особливо прискіпливо досліджувати та перевіряти відповідність кожного випадку щодо даним умовам.
По-друге: Закон передбачає обов’язок кредитора (банків) за письмовою заявою позичальників провести реструктуризацію зобов’язань за споживчим кредитом. Таким чином, базовим документом є заява позичальника. Законом встановлюється, що вимагати інших документів кредитор не має права. Попри це, слід звернути увагу на ту обставину, що вирішити подібні ситуації виключно на основі заяви буде досить складно, особливо у випадку вже існуючої історії виплат за кредитами.
Третьою обставиною є заборона відступу права вимоги за споживчими кредитами іншим особам без відповідного повідомлення позичальника. Найбільш втішним це нововведення є для колекторських компаній. Проте, залишається питання, щодо вже відступлених прав вимог. Враховуючи їх відступ до вступу Закону в силу, можна передбачити високу ймовірність фіксування суми боргу на дату вчинення такого відступу. Також слід відзначити, що відступ можливий протягом 60 календарних днів від дати повідомлення кредитором позичальника про подібний намір.
Закон вводить процедуру реструктуризації зобов’язань за споживчими кредитами шляхом заміни іноземної валюти на національну валюту. При цьому, перерахунок здійснюється за офіційним курсом НБУ на дату підписання кредитного договору. Також вводиться мораторій на стягнення майна позичальника, наданого для забезпечення виконання зобов’язань за споживчими кредитами. Строк мораторію складає два роки. Не зважаючи на ці радісні нововведення, запитань залишається досить багато. Яким саме чином буде проводитись перерахунок, як будуть зараховуватись вже сплачені кошти та чи будуть вони зараховуватись взагалі, чи буде напрацьований механізм перерахунку сум виплачених понад платежів відповідно до офіційного курсу НБУ?
Ці та багато інших питань формують значну базу для роздумів та суперечок. Разом з тим, введення процедури реструктуризації кредитної заборгованості дає велику надію на врегулювання спірних відносин на вигідних для позичальників умовах.