До або під час укладення шлюбу наречені, подружжя відносяться один до одного з великою взаємною любов’ю, повагою, підтримкою та розумінням. І в цей час наречені, подружжя можуть урегулювати свої майнові права і обов’язки, які виникли або можуть виникнути в майбутньому на засадах справедливості і розумності. Таке право подружжя може реалізувати, шляхом укладення між собою шлюбного договору (стаття 92 Сімейного кодексу України – надалі СК). Проте, більшість наречених схиляються до того, що не варто розпочинати сімейне життя з урегулювання майнових прав і обов’язків, які виникли або можуть виникнути в майбутньому. Поняття «шлюбний договір», у більшості випадків, у подружжя викликає недовіру один до одного.
Разом з тим, як показує нам життя, не кожне подружжя святкує шкіряне, дерев’яне, олов’яне чи срібне весілля. Значна кількість шлюбів розривається з найрізноманітніших причин.
То ж виникає питання, чому наречені відносяться з такою недовірою до шлюбного договору? Адже шлюбний договір не має на меті поставити в невигідне становище одного з подружжя. Навпаки, шлюбний договір ставить на меті урегулювати майнові відносини між подружжям, визначити їхні майнові права та обов'язки в тому числі, як батьків.
Подружжя у шлюбному договорі може визначити майно, яке подружжя або один з подружжя передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також право на майно, яке подароване подружжю на весілля.
Подружжя вправі домовитись про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, принципу рівності часток, тобто вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
Можливим є встановити порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу, а також домовитися про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з подружжя чи є їхньою спільною власністю або їхніх родичів.
Слід звернути увагу читача на те, що у шлюбному договорі можна визначити право на утримання. Подружжя може домовитися про надання утримання одному з них незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі або встановити можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації. Визначити умови, розмір та строки виплати аліментів, які у разі не виплати можуть бути стягнуті за виконавчим написом нотаріуса.
І це лише частина тих прав і обов’язків, які сторони можуть урегулювати шлюбним договором.
Найбільш вірогідно, що під час шлюбу сімейні відносини подружжя побудовані на засадах взаємної любові, взаємоповаги, взаєморозуміння, спільних інтересів. Подружжя не вірить та не думає про те, що з часом їхні шлюбні відносини можуть припинитись.
Але, як гірко б це не звучало, такі випадки все ж таки трапляються, розглянемо деякі з них.
При розірванні шлюбу подружжя або один із подружжя внаслідок морального потрясіння не завжди може приймати зважені рішення. В більшості випадків подружжя приймає рішення під впливом емоцій, які в свою чергу не ідуть на користь сім’ї.
Непоодинокі випадки трапляються коли від передчасних вчинків здійснених під впливом емоцій - наслідки відображаються на дітях і на них самих.
Існують випадки коли в одного з подружжя минають почуття любові, взаєморозуміння та поваги до другого з подружжя. В даному випадку при розірванні шлюбу один з подружжя діє не в інтересах сім'ї, а відстоює свої власні інтереси, які ставить на перше місце. Другому з подружжя нічого не залишається, як сказати «якщо знав би де впадеш – подушку підставив би», «все, що залишилось від шлюбу це – два зелені папуги» або «що без мене мене женили». Мається на увазі те, що долю сім’ї в цей час вирішує один з подружжя і то в більшості випадків у власних інтересах.
І це лише частина клопотів та поганого настрою внаслідок припинення сімейних відносин, до яких ще слід додати витрати (послуги нотаріуса, судові збори, державні мита, послуги юриста), які подружжя буде нести при розлученні. Доречно сказати, що ці кошти могли бути витрачені на власні потреби.
Шлюбний договір повинен бути складений спеціалістом, який зможе допомогти подружжю справедливо та вичерпно прописати їх права і обов’язки. Враховуючи вищенаведене, такий договір буде запорукою збереження нервів, відносин і коштів у майбутньому.